Homo Memorans. Хто це – людина, яка пам’ятає?
Команда Меморіалу ділиться новинами зі своїми партнерами, друзями і тими, хто нас підтримує. Це новини за крайній місяць нашої роботи.
Homo Memorans. Хто це – людина, яка пам’ятає?
Дякуємо всім, хто підтримує Меморіал у рамках кампанії Донат на пам’ять.
Нагадаємо, вперше за майже три роки діяльності команда оголосила спільнозбір. Зібрані кошти допоможуть Меморіалу продовжити роботу зі збереження пам’яті.
За майже півтора місяця кампанії зібрали понад 370 тисяч гривень. 120 людей оформили щомісячний донат. Це підтримка Меморіалу, виражена в цифрах. Це дії, які в сукупності допомагають команді рухатися далі і робити ще більше для збереження пам’яті.
«Homo Memorans. Хто це – людина, яка пам’ятає? Це українці, які зупиняються у хвилину мовчання. Це рідні загиблих, які роблять все, щоб зберегти пам’ять. Це друзі, які залишають імена на прапорцях на Майдані. Кожному з нас тепер є кого пам’ятати. Пам’ять – це те, що всіх нас об’єднує зараз. Дякуємо за підтримку команди Меморіалу», – сказала Гаяне Авакян, співзасновниця Меморіалу.
Амбасадори пам’яті
Меморіал гуртує амбасадорів. Вони допомагають команді зберегти пам’ять про ціну нашої свободи. Розповідають про Меморіал у своїх соцмережах та відкривають дружні банки для донатів на пам’ять.
Щоб стати амбасадором Меморіалу – напишіть нам: victims.of.russia@gmail.com.
Уже 12 людей приєдналися до гурту Амбасадорів пам’яті:
Антон Лягуша – історик, дослідник практик пам’ятування; кандидат історичних наук, дослідник публічної історії;
Наталя Некипіла – громадська діячка, журналістка, волонтерка, дружина полеглого захисника;
Анастасія Блищик – журналістка, військовослужбовиця ЗСУ; втратила коханого Олександра Махова.
Анна Курцановська – журналістка, активістка, невдовзі світ побачить книга Анни про страчених в Оленівці.
Інна Крупник і Наталя Демідова – створюють проєкт Стріткод. Герої наших вулиць;
Марія Кутнякова – комунікаційниця, громадська діячка;
Олександр Грехов – художник, ілюстратор;
Оксана Коцуконь – матір полеглого воїна;
Ольга Демідко – науковиця, журналістка;
Ольга Ушакова – дружина полеглого захисника і військовослужбовиця ЗСУ;
Катерина Сергацкова – журналістка, медійниця.
– Я долучилася, бо відчуваю що Україні потрібно формувати свою культуру пам'яті, а не спиратися на радянський та імперський формат. Робити вже зараз, а не передавати це майбутнім поколінням.
Марія Кутнякова, комунікаційниця та громадська діячка.
– Для мене і, я впевнена, що і для всіх, хто втратив у цій клятій війні своїх найдорожчих людей, найрушійнішою силою та стимулом жити є памʼять про них! Я живу, щоб памʼятати! Памʼятаю, щоб жити!
Оксана Коцуконь, мати полеглого Олександра Коцуконя.
Меморіал підтримала Олександра Матвійчук, Нобелівська лауреатка, правозахисниця:
– Збереження пам’яті не можна давати на відкуп публічним службовцям. Бачимо на прикладі Росії, як все пережите під час Другої світової війни легко зводиться до нарваного «можем повторить» та дітей у військовій формі на Дєнь Побєди. Незасвоєні уроки історії призводять до того, що люди приречені цю історію повторювати. Тому збереження пам’яті – відповідальність усіх, для кого ця історія має особливий сенс.
Зробити донат на підтримку Меморіалу
Концерт пам’яті Іллі Грабара
14 грудня сім українських гуртів зберуться на одній сцені, щоби вшанувати колегу і друга, українського захисника Іллі Грабара.
Phil it, ENLEO, Chekson, Kateryna Artemenko, Саша Чемеров, Black Balloon, BAH.ROMA. Гурти виступлять у Малій Опері в Києві. 14 грудня – це день народження Іллі.
Придбайте квиток-донат: тут. Квитки відрізняються тільки сумою благодійної пожертви – 500, 1000 і 2000 гривень.
Концерт організовує Hrabar Foundation, заснований на честь Іллі. Фонд уже два роки опікується потребами українських дітей. Ілля, який зростав без батька, теж хотів допомагати дітям. Партнером ініціативи стала Платформа пам’яті Меморіал. 100% благодійних донатів-квитків будуть спрямовані на ініціативи Фонду імені Іллі Грабара та «Меморіалу».
– Ми організовуємо концерт передусім, щоби вшанувати пам’ять Іллі як музиканта. Друга причина – додатковий поштовх благодійним ініціативам Фонду, а третя – популяризація сучасної української музики й артистів. Минулого року, коли вперше організували концерт, було дуже багато емоцій. Розділяючи нашу світлу печаль – кожен відпускав свої почуття. І на сцені, і в залі. Артисти поділились творчістю, ми змогли назбирати кошти для ініціатив Фонду – 165 000 гривень. На мій погляд, це і є культура пам’яті. Коли пам’ять про тих, кого ми любимо, наповнює життя новими сенсами, – розповіла Марія Грабар, дружина Іллі.
Родинний подкаст
Меморіал презентував перший випуск «Родинного подкасту». Троє жінок, які втратили на війні чоловіків, діляться своїм досвідом переживання втрати. Юлія Селютіна, Оксана Боркун і Любов Василів розповідають про те, чому дружин полеглих героїв не варто називати вдовами і як реагувати на питання «чому ти його відпустила?». Розмірковують, як і чому суспільство знецінює горе тих, хто переживає втрату. Дають поради тим, хто хоче підтримати родини загиблих воїнів. Розповідають, як гідно нести пам'ять про полеглого захисника.
Музична присвята
«Культурний десант» присвятив полеглим воїнам пісню «До побачення». До створення відеокліпу долучилась команда Меморіалу, яка надала світлини та імена полеглих.
Режисери твору – автор композиції Мирослав Кувалдін та Миколай Сєрга, очільник «Культурного десанту».
«До побачення» – присвята тим, хто віддав своє життя за свободу України. Пісня пронизана світлою журбою за побратимами, які продовжують жити доти, доки ми памʼятаємо про них. Вона про цінності людей, вчинки яких стали героїчними.
У Дніпрі та Львові показали фільм «Перемоги 118»
– Не всі переживали такий трагічний і настільки важкий досвід. Для мене важливим було зробити цю роботу і зрозуміти, дуже так уявно, як це може бути і як люди знаходили в собі сили жити далі, допомагати, – розповіла на показах режисерка Тетяна Комунар.
– Не забувайте, що країна-агресор зробила з нами. Обов'язково передайте своїм дітям і наступним поколінням, що з цією країною дружби в нас не може бути ніякої, ні через 10, ні через 20, ні через 30 років, – сказала на презентації у Дніпрі Анастасія Швець, мешканка будинку на Перемоги 118.
На прем'єру у Дніпрі прийшли більше сотні людей. Багато з них мали близьких або рідних у цьому будинку.
Наприкінці показу глядачі вшанували хвилиною мовчання всіх, хто загинув внаслідок російської атаки.
Дякуємо партнерам Multiplex та Планета Кіно за допомогу в організації показів.
Щодня Меморіал розповідає історії полеглих захисників і захисниць та вбитих цивільних. Щомісяця публікуємо близько 300 нових життєписів. Щотижня готуємо відео пам’яті для вшанування у публічному просторі. Дякуємо усім партнерам та амбасадорам.
Кожному з нас є кого пам’ятати. Зберігаймо цю пам’ять разом!